Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 51

Завдяки адвокату Клієнта, якому загрожувало до 6 років позбавлення волі, звільнили у залі суду

Деталі

Lutsk Mudrik 2У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходилось кримінальне провадження № 12015030010001630 від 05.06.2015 року відносно Клієнта, обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдала значної шкоди потерпілому).

Максимальна міра покарання за скоєне діяння, згідно норм Кримінального кодексу України, – позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Адвокату Тамарі Мудрик Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги видане доручення за № 711 від 09.06.2015 для здійснення захисту особи за призначенням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015030010001630 від 05.06.2015 за ч.3 ст. 185 КК України.

За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, вироком Луцького міськрайонного суду від 18.12.2015 клієнта було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. Клієнту з 09.06.2015 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21.03.2016, вказаний вирок суду першої інстанції було скасовано, а кримінальне провадження щодо клієнта було закрито за п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні інкримінованого злочину.

Органом досудового розслідування за погодженням прокурора, Клієнт обвинувачувався у тому, що, будучи судимим за скоєння злочинів проти власності, за що має не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв аналогічний злочин. Так, в середині травня 2015 року, Клієнт, знаходячись біля садиби дачного будинку, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння майном, проник у дачний будинок, звідки таємно, повторно скоїв крадіжку чужого майна на загальну суму приблизно 20000 гривень, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.

Адвокатом Тамарою Мудрик була обрана правова позиція, узгоджена з Клієнтом, яка полягала в тому, що висунуті обвинувачення є безпідставними, а вина Клієнта у вчиненні інкримінованого злочину не доведена належними та допустимими доказами.

За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, суд 1-ї інстанції вважав зазначене обвинувачення доведеним повністю, визнав Клієнта винуватим та засудив до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, а обраний раніше запобіжний захід, тримання під вартою, залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Не погоджуючись із зазначеним вироком Луцького міськрайонного суду, з мотивів його невідповідності фактичним обставинам справи, недоведеності вини Клієнта, порушення норм матеріального та процесуального права, адвокатом Тамарою Мудрик була підготовлена та подана апеляційна скарга. В своїй скарзі адвокат Тамара Мудрик просила скасувати вирок суду 1-ї інстанції, а кримінальне провадження відносно Клієнта закрити.

Підтримуючи по суті апеляційну скаргу, адвокат Тамара Мудрик під час судового засідання в Апеляційному суді Волинської області доводила колегії суддів про порушення права Клієнта на свободу та особисту недоторканість, його права на захист, що має наслідком визнання недопустимими доказів, які були покладені в основу пред'явленого обвинувачення.

Із зазначеними доводами адвоката Тамари Мудрик Апеляційний суд Волинської області погодився. При цьому, колегія суддів врахувала наступні обставини.

Клієнта фактично було затримано 08.06.2015 року оперативними працівниками міліції, що підтвердилось записами журналу відвідувачів Луцького відділу поліції, з якого також вбачається, що Клієнт після доставлення його у відділок міліції останній не залишав.

Цього ж дня Клієнта привели до кабінету слідчого і почали проводити слідчі дії (огляд місця події, слідчий експеримент, допити тощо), в ході яких Клієнт визнавав свою вину у інкримінованому йому злочині. Разом із тим, протокол про затримання стосовно Клієнта був складений слідчим лише наступного дня – 09.06.2015 о 19 год. 30 хв., з якого випливає, що затримання нібито відбулося о 17 год. 00 хв. 09.06.2015 в приміщенні Луцького міського відділу міліції. Однак, як вбачається із ухвали Луцького міськрайонного суду від 09.06.2015 року про обрання Клієнту запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, датою та годиною затримання слід вважати годину та дату винесення судом ухвали – 17.00 год. 00 хв., оскільки до цього Клієнт нібито і не затримувався, і не знаходився відповідно до наказу уповноважених службових осіб поряд із ними. Зазначені суперечності щодо дати, місця та години затримання Клієнта свідчать про невідповідність даних, викладених в протоколі затримання Клієнта від 09.06.2015, дійсним фактичним обставинам його затримання. На підставі аналізу та дослідження доказів в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що Клієнт був затриманий працівниками міліції 08.06.2015 року без оформлення відповідного протоколу та дотримання визначеної законом процедури, що є порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст.29 Конституції України та ст.12 КПК України.

Крім того, з показань Клієнта вбачається, що він бажав мати захисника з моменту фактичного затримання, проте працівники міліції не забезпечили його право на захист, що не спростовано жодним чином стороною обвинувачення.

За таких обставин, колегією суддів Апеляційного суду Волинської області визнано недопустимими такі докази обвинувачення як протокол огляду місця події, пара взуття Клієнта, а також протокол слідчого експерименту з відеозаписом. При цьому, визнання недопустимим доказом пари взуття Клієнта є наслідком відсутності доказового значення і висновку трасологічної експертизи.

Інші докази у даному кримінальному провадженні, які покладені в основу обвинувального вироку, не вказують прямо та беззаперечно на винуватість Клієнта у вчиненні інкримінованого злочину.

Враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду жодного прямого допустимого та належного доказу, який би вказував на винуватість Клієнта у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, то це беззаперечно свідчило про недоведеність його вини та було підставою для задоволення апеляційної скарги адвоката Тамари Мудрик, скасування вироку Луцького міськрайонного суду та закриття даного кримінального провадження. Про це Апеляційний суд Волинської області і постановив відповідну ухвалу, одночасно вирішивши питання про негайне звільнення Клієнта з-під варти в залі судового засідання.

   
© 2014 Волинський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua