Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 51

Адвокати довели невинуватість Клієнтів, звинувачених у незаконному видобутку бурштину

Деталі

Олександр НосковОльга ЧихАдвокатам Олександру Носкову та Ользі Чих Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області були видані доручення для здійснення захисту осіб за призначенням у кримінальному провадженні.

Максимальна міра покарання за скоєне діяння, згідно норм Кримінального кодексу України – позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, вироком Маневицького районного суду Волинської області від 01.12.2015 Клієнтів було визнано винуватими та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки із звільненням від покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21.04.2016, вказаний вирок суду першої інстанції було скасовано, а кримінальне провадження щодо Клієнтів було закрито за п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості Клієнтів в суді.

У провадженні Маневицького районного суду Волинської області знаходилось кримінальне провадження за ч.2 ст. 240 КК України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Органом досудового розслідування за погодженням прокурора, Клієнти обвинувачувалися у тому, що на початку січня 2015 року у період з 10 год. до 15 год., з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, порушуючи порядок, встановлений Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 року, всупереч п.4 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року, що передбачає надання дозволу (ліцензії) на видобуток дорогоцінного каміння органогенного утворення, в порушення вимог Кодексу України про надра, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, перебуваючи в лісовому масиві лісництва одного з державних підприємств лісового господарства, що на території Волинської області, поблизу озера, на землях лісового фонду, не є суб’єктами підприємницької діяльності, самовільно, за допомогою штикової лопати, копанок, підсаків, металевої шпиці та гумових чобіт, шляхом вторинного використання ямкових отворів, що були утворені внаслідок попереднього незаконного видобутку, а також вчинення активних дій по вилученню корисних копалин із гірських порід навколо вказаних ямкових отворів здійснювали незаконне видобування бурштину-сирцю, який згідно постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення. Внаслідок чого незаконно видобули 1 кг 354 гр бурштину-сирцю.

Адвокатами Олександром Носковим та Ольгою Чих була обрана правова позиція, узгоджена з Клієнтами, яка полягала в тому, що висунуті обвинувачення є безпідставними, а вина Клієнтів у вчиненні інкримінованого злочину не доведена належними та допустимими доказами. Крім цього, дії Клієнтів, які виразилися у збиранні з поверхні грунту навколо ямкових отворів речовини схожої на бурштин-сирець, не утворюють складу інкримінованого їм кримінального правопорушення.

За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, незважаючи на невизнання Клієнтами своєї вини та аналогічної принципової позиції захисників Олександра Носкова та Ольги Чих, суд 1-ї інстанції вважав обвинувачення доведеним повністю, визнав Клієнтів винуватими та засудив кожного до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки зі звільненням від покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік.

Не погоджуючись із зазначеним вироком Маневицького районного суду, з мотивів його невідповідності фактичним обставинам справи, недоведеності вини Клієнтів, порушення норм матеріального та процесуального права, адвокатами Олександром Носковим та Ольгою Чих була підготовлена та подана апеляційна скарга. В своїй скарзі адвокати просили скасувати вирок суду 1-ї інстанції, а кримінальне провадження стосовно Клієнтів закрити.

Підтримуючи по суті апеляційну скаргу, адвокати Олександр Носков та Ольга Чих під час судового засідання в Апеляційному суді Волинської області, доводили колегії суддів про неналежність та недопустимість доказів обвинувачення, відсутність складу кримінального правопорушення та недоведеність його вчинення Клієнтами.

Із зазначеними доводами захисту Апеляційний суд Волинської області погодився. При цьому, колегія суддів врахувала наступні обставини.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції у вироку не проаналізував та не надав належної юридичної оцінки зібраним доказам для вирішення питань, зазначених у ст.368 КПК України, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Недотримання наведених вище положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Свої висновки про доведеність винуватості обвинувачених суд першої інстанції обґрунтував: 1) показаннями свідків, представників громадської організації, які стверджували про затримання ними Клієнтів та виявлення у них при собі бурштину-сирцю та знарядь злочину; 2) показаннями свідків, які були понятими при огляді місця події; 3)протоколом огляду місця події; 4) протоколом огляду предметів.

Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду Клієнти стверджували, що бурштин вони не видобували, будь-яких знарядь при цьому не використовували, а лише збирали на поверхні каміння, схоже на бурштин-сирець, під час повернення додому знайшли лопату, копанку, підсаки та металеву шпицю, після чого були затримані невідомими озброєними людьми. Вказані озброєні люди під час затримання демонстрували Клієнтам зброю та попереджали про її застосування у разі втечі. Після цього невідомі особи вилучили у Клієнтів рюкзак з камінням, знайдені предмети, які передали працівникам міліції.

Як з’ясувалося в ході досудового розслідування, невідомими особами виявилися представники громадської організації, які вказані вище обставини затримання Клієнтів підтвердили, але не змогли пояснити на якій правовій підставі діяли.

Погоджуючись із доводами захисників Олександра Носкова та Ольги Чих, апеляційним судом було встановлено, що затримання Клієнтів та вилучення у них рюкзака з камінням, інших предметів проведено з порушенням вимог закону.

Як на доведеність винуватості Клієнтів, суд першої інстанції послався на показання свідків – представників громадської організації, які стверджували про видобування бурштину обвинуваченими за допомогою лопати, копанок та підсаків. І ці обставин свідкам стали відомі зі слів Клієнтів після їх незаконного затримання. При цьому, свідки особисто не бачили видобування Клієнтами бурштину, на місці вчинення злочину Клієнтів не виявляли.

У зв’язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає показання зазначених свідків недопустимими доказами.

Що стосується показань свідків-понятих, то останні також ствердили, що очевидцями незаконного видобування бурштину Клієнтами не були та лише підтвердили їх показання про збирання каміння, схожого на бурштин-сирець.

За таких обставин Апеляційний суд Волинської області бере за основу показання Клієнтів в суді першої та апеляційної інстанції та відкидає показання під час їх незаконного затримання як такі, що надані під психологічним тиском свідків – представників громадської організації.

Стосовно письмових доказів у цьому провадженні, то протоколом огляду місця події зафіксовано лише земельну ділянку, на якій за твердженням обвинувачення, раніше невстановленими особами за допомогою технічних засобів проводилось незаконне видобування бурштину-сирцю, а протоколом огляду предметів закріплено лише хід зважування речей, які знаходилися у рюкзаку Клієнтів.

Що стосується речових доказів (знарядь видобування), то апеляційний суд в цьому контексті відмітив, що органом досудового розслідування не встановлено та не доведено, що предмети, вилучені під час огляду місця події, використовувалися Клієнтами як знаряддя злочину. Крім цього, захисниками Олександром Носковим та Ольгою Чих звернуто увагу суду на ту обставину, що слідчий експеримент під час досудового розслідування з обвинуваченими не проводився. Також голослівним та не доведеним є твердження обвинувачення про ідентичність піску на лопаті тому, який знаходиться на місці події, оскільки будь-яка експертиза з цього приводу не проводилася.

Також, адвокати Олександр Носков та Ольга Чих в обґрунтування апеляційних скарг вказували на те, що об’єктивна сторона інкримінованого Клієнтам злочину полягає у вилученні бурштину-сирцю із надр в результаті їхньої розробки та проводиться шляхом знімання верхнього шару ґрунту або вимивання його водою під тиском із застосуванням технічних засобів. Разом з тим, судом встановлено, що Клієнти на поверхні землі збирали каміння, схоже на бурштин-сирець, без застосування будь-яких засобів. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно послався на доведеність стороною обвинувачення об’єктивної сторони злочину.

Крім цього, обвинуваченням не доведено, що у Клієнтів був вилучений саме бурштин-сирець, оскільки гемологічна експертиза не проводилася, а Клієнти достеменно не знали про походження бурштину-сирцю.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що злочин, який інкримінується Клієнтам, є закінченим з моменту вчинення дій з видобування бурштину-сирцю. Однак, органом досудового розслідування не доведено, що обвинувачені здійснювали будь-які активні дії, що полягали у вилучені з родовищ бурштину. Крім цього, під час проведення огляду місця події вилучення наявної речовини в рюкзаку проведено з порушенням вимог закону і на даний час можливість встановити її походження втрачена.

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.62 Конституції України, ст.373 КПК України, апеляційним судом було встановлено, що жодний доказ, наданий стороною обвинувачення, як сам по собі, так і в сукупності з іншими, не дає достатніх підстав з точки зору їх достатності та взаємозв’язку стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість Клієнтів у вчиненні інкримінованого їм злочину.

У зв’язку з цим, враховуючи принципову позицію адвокатів Олександра Носкова та Ольги Чих, Апеляційним судом Волинської області, згідно ст.417 КПК України, скасовано обвинувальний вирок Маневицького районного суду Волинської області і закрито кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв’язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинувачених в суді.

   
© 2014 Волинський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua